Народилася у Львові.

Закінчила Львівську національну академію мистецтв.

В Академії навчалась на кафедрі художнього скла. Експерементальна технологія багаторівневих скляних картин, яку для себе відкрила і досліджувала Оксана, була відзначена кафедрою, і у 2011 р. студентка представляла ЛНАМ на кераміко-скляному симпозіумі у Чехії.

Підсумком творчих пошуків на межі скла і ілюстрації стала персональна виставка «Незнайомці» у грудні 2011 року. На відкритті виставки відвідувачі стали свідками анімаційно-світлового перформансу. До числа робіт увійшло більше двадцяти скляних багаторівневих картин.

Наступна персональна виставка «Місяць Винограду» у 2014 р. продемонструвала серію акварельних робіт про туконі — персонажів історій Оксани.

Восени 2016 р. у Видавництві Старого Лева вийшла «Зубр шукає гніздо», а через кілька місяців, у грудні, — «Ведмідь не хоче спати». Обидві книжки були задумані як одна історія з різних точок зору. Виразним доповненням до виходу книжок стали анімаційні буктрейлери — спеціально створені аніматором Євгеном Гетманцем ролики, де також звучала написана ним музика.

До кінця 2016 року «Зубр шукає гніздо» зібрав низку відзнак, а портал Барабука назвав Оксану Булу ілюстраторкою року. “Культурна ініціатива «БУКМОЛЬ» означила «Зубр шукає гніздо» як першу справжню українську книжку-картинку, включивши її у список «Книжкові відкриття року 2016».

Український сувенірний бренд Невпинно, покликаний відродити фолькльорну спадщину України і зберегти поточну її меметику. Був заснований 2016 року Іллєю Стронговським

«Читання доДому» — це проєкт про Одесу та її роль у світовій культурі. Проєкт про місто, де народилося безліч великих літераторів, куди приїжджали і де творили по-справжньому великі автори. Ми складаємо перелік місць, які детально були описані у літературі різних років і на різних мовах. Перелік будинків, яких з кожним днем ​​стає все менше, перелік пляжів, скверів, мостів, та всіх тих місць, які надихали письменників і поетів, за що і були увічнені на сторінках творів. На кожному з цих місць ми плануємо встановити спеціальний пам’ятний знак з цитатою, яка описує саме це місце.
Ми проводимо дослідницьку роботу: читаємо твори, вивчаємо архіви, вивчаємо щоденники, взаємодіємо з музеями, істориками та публіцистами. На сьогоднішній момент у нашому списку більше сотні локацій і кілька десятків літераторів, які докладно писали про Одесу українською мовою, а також російською, польською, англійською, болгарською та на івриті — і це далеко не не все.
Для популяризації проєкту, паралельно зі створенням пам’ятних знаків, ми організовуємо виставки, літературні лекції та читання.

Катя Яцушек – дизайнер та ілюстратор. У своїй творчості найбільший акцент робить на мальовану типографіку (леттеринг). Має 8 річний досвід у дизайні та ілюстрації. Народилася у м. Луцьку. Навчалася у Львівській національній академії мис- тецтв (2008-2014 р. н.) на відділі графічного дизайну. Здобула ступінь бакалавра та магістра. Зараз живе і працює у м. Києві. Займається графічним дизайном, ілюстрацією, каліграфією та станковою графікою.

Інна Руда працює іллюстратором дитячих книг, створює іллюстрації для тарілок Orner, а також малює комікс про життя динозавра Рекса. Була автором та іллюстратором віммельбуху “Новорічні канікули”, співпрацює з видавництвами ВСЛ, Каламар, Портал, КСД.

«Літери в місті» — це проєкт про історію Одеси. Про історію крізь призму міських написів, як то вивіски, таблички, елементи навігації та реклами, афіші, оголошення й таке інше.

По цих написах можна вивчати мову візуальної комунікації міста з його мешканцями та спостерігати багаторазові зміни її правил.

По цих написах можна вивчати й коливання рівня культури, та й в цілому рівня життя в Одесі. Величезна безліч театральних афіш та оголошень у місті, театральна реклама та, власне, театральні вивіски заповнили Одесу початку минулого сторіччя; майже так саме її згодом заповнила типографіка кінотеатрів; майже так на межі тисячоліть все заповнили літери нічних клубів. На місці магазину Даймлера в самому центрі Одеси зараз працює мережевий супермаркет, на місці гаражів Форда немає взагалі нічого.

Звичайно, це проєкт і про вигляд міста. Одеса переживала різні часи, та в кожному з них зберігала своє яскраве і впізнаване обличчя. Вона пережила царів, революцію, румунську окупацію, радянську епоху, яскравий фінал ХХ століття, початок української незалежності — та елементи міської типографіки були учасниками цих подій. Зараз здається, що Одеса увійшла до епохи несмаку та вседозволеності. Історичні вивіски й заставні таблички таємничим (і не дуже) чином зникають з міських фасадів; обличчя міста змінюється неймовірно швидко та, здається, неймовірно неправильно. Тому збереження того, що ще можна зберегти, здається особливо важливим завданням.

Ну і, звичайно, це проєкт про красу. Більш ніж тисяча експонатів, що є прикладами міської типографіки, виглядають дуже красиво та дають грунт для фантазії про те, як може виглядати наше файне місто, якщо прибрати з нього усе зайве.

Катерина Котлярова, 1990 р.н., Вінниця. Художник-графік, поле діяльності: ліногравюра, вибійка, ілюстрація у змішаній техніці. Учасниця багатьох персональних та колективних виставок. Валентин Колонтай, 1991 р. н. , м. Дубно. Засновник майстерні інтролігації, каліграфії та ручного друку Forzats, м. Львів (2012 р.)
Сфера діяльності: техніки ручного друку, інтролігація (авторська книга, реконструкція середньовічної книги, виготовлення оправ), каліграфія та палеографія, ілюмінація, книжкова ілюстрація, комікс.

ВМІЮ (Вічно Молоді Ілюстратори оф Юкрейн) – нове об’єднання українських ілюстраторів. Ми хочемо нести ілюстрацію в світ, бо ВМІЄМО!