Спецпроєкт TRANSFORMANCE – THE ART OF TRANSLATION

«Дві мови ніколи не виражають однакових сенсів»,

Жак Дерріда

Наприкінці травня мали відбутися дві великі літературні події — Лейпцизький книжковий ярмарок і Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Пандемія внесла свої корективи й події були скасовані або ж перенесені на інші дати. Мистецько-перекладацький онлайн-перформанс TRANSFORMANCE – THE ART OF TRANSLATION пропонує уявити, що це не так, і побувати одночасно і в Києві, і в Лейпцигу — завдяки віртуальному простору.

Переклад — це постійний (часом безкінечний) процес пошуку смислів і намагання докопатися до суті. Це шлях до віднайдення нового тексту своєю мовою. Це водночас і віддзеркалення, і свій власний голос.

П’ять мисткинь — письменниця Гайке Ґайслер, танцюристка Елена Франчеланчі, перформерка Анґеліка Венєк, перекладачка Роксоляна Свято, музикантка Анна Хвиль — зустрічаються на одній цифровій сцені між Києвом і Лейпцигом. У кожної з них — своя мова, не завжди вербальна. Та всі вони намагаються порозумітися через помилки і виправлення, викривлення смислів і віднайдення своїх нових значень. У кожної з них — своє мистецтво перекладу.

Подія відбувається в межах святкування 60-ї річниці співдружності міст Лейпциг–Київ. У співпраці з Департаментом міжнародного співробітництва міста Лейпциг та за фінансової підтримки Уповноваженого Федерального уряду з питань культури та медіа Німеччини (програма NEUSTART KULTUR).

Множинність поглядів — це наша сила та слабкість водночас. Це те, що неминуче дістається нам у комплекті з правом на свободу думки та совісті.

Зіщуливши око, скептики побачать наслідки цього багатоманіття так: густий жирний шар постправди, драглистий слиз омани й ламкі хрящі недовіри до будь-якої інформації. Оптимісти зауважать наповнений світлом простір для вибору й рішень, насичену палітру можливостей і пряну суміш нових вражень.

Ми хочемо ризикнути і спробувати охопити неохопне, зловити весь спектр, почути різні думки, приміряти різну оптику. Поглянути на переклад як на багатоголосий інструмент. Адже кожен переклад — це кавер на оригінальний текст. Зміст той самий, але тембр голосу, тягучість інтонацій і внутрішня мелодика можуть цілковито відрізнятись. Ця різниця може бути радикальною і надщерблювати цілісність оригіналу, але може й вигідно підсвічувати його тонкі риси. Усе залежить від калібру та дозування.

У межах Книжкового Арсеналу ми спробуємо поговорити про те, як перекладачі з різних країн працюють над одним романом. Наскільки множинність поглядів впливає на сприйняття тексту? Хто насправді ці сірі книжкові кардинали — перекладачі —  і що ми про них знаємо? Як двом різним перекладачам вдається працювати над доробком одного письменника, зберігши його авторський стиль? Наскільки далеко може собі дозволити відійти переклад від оригіналу?

TRANSLATORIUM —  це єдиний на сьогодні літературно-перекладацький фестиваль в Україні, приурочений до Міжнародного дня перекладу. Щороку в перших числах жовтня у межах фестивалю відбуваються дискусії, майстерні, лекції, неформальні зустрічі та перформанси, присвячені літературному перекладу.

Не варто вірити тому, що кажуть люди навколо, пишуть у книжках, повідомляють у новинах. Іноді не варто вірити навіть тому, що бачиш, чуєш, відчуваєш чи пам’ятаєш. Давньогрецькі скептики пропонували сумніватися в усьому. Але якщо немає, на що спертись у роздумах, складно розібратись у тому, що відбувається навколо.

У спеціальній програмі з нонфікшну «Наукові скептики» ми пропонуємо знайти точку опори у здоровому скептицизмі. Для цього розглянемо кілька актуальних проблем. Протягом останнього року медицину згадували більше, ніж за кілька попередніх, тож поговоримо про медицину ХХІ століття, яка нас очікує (чи ні). Часто на нашу поведінку намагаються вплинути ззовні, використовуючи нездорові методи, тобто маніпуляції. Зазвичай говорять лише про те, що це погано. Але не цього разу. Ми будемо говорити про те, як протидіяти маніпуляціям. Історія — це щось, що відбувається зараз через те, що сталося раніше, і впливає на те, що буде далі. Чому нас може навчити історія Європи після Другої Світової? Як відрізнити правдиву новину від теорії змови? Чи всі книжки на полиці «науково-популярне» однаково корисні? Як почати думати критично? Може, хтось вже написав інструкцію для скептиків-початківців?

Сподіваємось, ці події стануть путівником до більш виважених міркувань і дадуть змогу з усвідомленим оптимізмом дивитися в майбутнє.

Тепер усе інакше. Більше року тому хвороба, що розділила світ на «до» та «після», показала, наскільки хиткою й нестабільною є наша реальність, яка може розвалитися порухом крил кажана. Всього за кілька тижнів ми опинилися в новому світі: у світі із закритими кордонами, світі, повному небезпек, у світі відчуження. Ми надягнули маски, рукавички, обмежили соціальні контакти, закрилися у просторах власних будинків і запитали себе: «А де ж ми тепер? Де наше місце?». Ми, як Ванда Максімофф, що втратила усе їй дороге, збудували навколо себе власні світи, ще глибше занурившись у серіали, фільми, ігри, комікси, книжки, тікаючи від реальності, обравши для себе свій улюблений Всесвіт.

Сьогодні ми вже почуваємося більш упевненими у цих реаліях. Людство поволі пристосовується до нових правил і бачить надію. Ми не розівчилися говорити, досі потребуємо зустрічей, спілкування та синтезу. І доказом цього є цьогорічний Книжковий Арсенал разом із програмою, присвяченою коміксам.

Попри невпевненість у завтрашньому дні, оптимісти й мрійники не лише перекладають всесвітньовідомі мальописи, серед яких і славнозвісний «Тентен у країні Сов’єтів», а й вигадують нові історії, яким буде присвячено подію «Презентація українських авторських коміксів», адже українським авторам важливо експериментувати й витворювати власні національні контексти. Вкотре подискутуємо про комікс як серйозний вид мистецтва, що сьогодні є потужним і впливовим агентом змін завдяки порушенню таких проблем, як фемінізм і суспільні табу. Поговоримо також про комікси не лише як окреме явище, а й про їхню роль у медійному середовищі.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» та ВГО Українська бібліотечна асоціація запросили бібліотеки з усіх куточків світу доєднатись до онлайн-програми ювілейного Х Книжкового Арсеналу.

Проєкт створено для інтелектуальної активізації місцевих громад довкола своїх бібліотек, для привернення уваги до українського книговидання і закордонних перекладів української літератури, для відчуття причетності до найкрутішої літературної події в Україні. Мешканці місцевих громад із різних точок України та світу потраплять на фестиваль як онлайн-відвідувачі, долучаться до перегляду та обговорення подій.

Учасники проєкту оберуть з онлайн-програми Книжкового Арсеналу (понад 60 подій) ті, які актуальні для них найбільше. І на базі обраних подій розроблять окрему програму для своїх відвідувачів. Організують перегляд цих подій та обговорення з місцевими лідерами думок і відвідувачами бібліотеки. Наприкінці учасники діляться результатами та думками у своїх соцмережах та з Книжковим Арсеналом.

З 10 по 21 червня 2021 року оргкомітет проєкту визначить і відзначить найактивніші бібліотеки-учасниці.