Українцям притаманно не довіряти владі, адже століттями держава була ворожою до громадян. Суспільство звикло покладатися не на інституції, а на окремих героїв. І це нормально. Та після 24 лютого 2022 року українці усвідомили, що в умовах повномасштабної агресії лише армія може протистояти армії, неможливо врятувати потерпілих виключно волонтерськими зусиллями, а щоб мати воду і світло, потрібна інфраструктура. Чи не вперше українці відчули, що їхня держава може служити їм. Тим часом бізнес допомагає і владі, і громадянському суспільству. Чи перейшли ми до етапу, де держава може спиратися на своїх громадян, а вони на неї? До цієї розмови запрошені ті, хто в різний час були волонтерами, активістами, але під час великої війни були при владі. У чому різниця цих ролей, і якою є найліпша взаємодія?

Подія  буде супроводжуватися перекладом жестовою мовою.

Подія буде супроводжуватися перекладом жестовою мовою.

Тімоті Снайдер — американський історик, співголова проєкту Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук у Відні.
Століттями українці боролися проти різного типу заборон, а нині віддають життя, щоб захиститися від поневолення. Для людей, яких утримують в катівнях, містян і селян, що опинилися в окупації, свобода — не ідея, а щось осяжне. Та загалом у поставторитарних суспільствах найчастіше говорять про свободу «від», а дискусії точаться довкола вибору між свободою і безпекою. Але чому ці речі взаємовиключні, а не взаємозалежні?
Захист Україною своїх кордонів доводить, що лише безпечна територія може бути простором свободи. Українське суспільство також показує практичну ефективність свободи. Чи може таке її трактування бути об’єднувальним для сучасного світу?

Міжнародна система безпеки демонструє свою неспроможність врятувати життя людей, яких вбивають божевільні диктатори. Тим часом чимало українців вважають, що, боронячи свою країну, вони захищають цивілізацію як таку. Поки в дебатах про геополітику оперують поняттям негативної солідарності («ворог мого ворога — друг»), цінності, про які так багато говорять у промовах і лекціях, на українському фронті проходять перевірку реальністю. Чи здатен світ повернути первинне значення принципам та ідеалам, які ми вважаємо основоположними для виживання людства?