Павло Гудімов, Діана Клочко
УВК (Українська візуальна книга), арт-центр Я Галерея, Національний художній музей України, Мистецький Арсенал. За участі родини Базилевичів
Написавши «Енеїду», Іван Котляревський започаткував цим твором нову українську літературу. Через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши «козацький міф», один з ключових для осмислення історії українського народу. Посилення національних ідей властиве усьому мистецтву 60-х років, однак Базилевич у своїх малюнках до поеми зумів заторкнути значно глибші, архаїчні, а також сучасні пласти. Його образи – це суміш Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій під пін-ап та комікс.
Попри довгу історію ілюстрування різними художниками (Корнієнком, Нарбутом, Коновалюком та Їжакевичем), саме «Енеїда» 1968 року у виконанні Анатолія Базилевича стала сприйматися ледь не нормативною для зображення козаків взагалі – перше, подарункове видання було розкуплене за лічені дні.
Нова книга «“Енеїда” Базилевича», видана спеціально до Книжкового арсеналу 2017, висвітлює історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману». Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних форм вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, вреші, чи залишився в ілюстраціях сміх – усе це етапи візуальної «енеїдіани», які можна побачити на виставці. Вона є прев’ю до масштабного проекту «Енеїда. Героїка та еротика», який відбудеться у серпні-вересні в Національному художньому музеї України.
Виставка складатиметься з оригінальних ескізів, наданих Національним художнім музеєм України, фото з архіву родини Базилевичів та відео з майстерні, оцифроване Національним центром О. Довженка.
Написавши «Енеїду», Іван Котляревський започаткував цим твором нову українську літературу. Через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши «козацький міф», один з ключових для осмислення історії українського народу. Посилення національних ідей властиве усьому мистецтву 60-х років, однак Базилевич у своїх малюнках до поеми зумів заторкнути значно глибші, архаїчні, а також сучасні пласти. Його образи – це суміш Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій під пін-ап та комікс.
Попри довгу історію ілюстрування різними художниками (Корнієнком, Нарбутом, Коновалюком та Їжакевичем), саме «Енеїда» 1968 року у виконанні Анатолія Базилевича стала сприйматися ледь не нормативною для зображення козаків взагалі – перше, подарункове видання було розкуплене за лічені дні.
Нова книга «“Енеїда” Базилевича», видана спеціально до Книжкового арсеналу 2017, висвітлює історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману». Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних форм вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, вреші, чи залишився в ілюстраціях сміх – усе це етапи візуальної «енеїдіани», які можна побачити на виставці. Вона є прев’ю до масштабного проекту «Енеїда. Героїка та еротика», який відбудеться у серпні-вересні в Національному художньому музеї України.
Виставка складатиметься з оригінальних ескізів, наданих Національним художнім музеєм України, фото з архіву родини Базилевичів та відео з майстерні, оцифроване Національним центром О. Довженка.