Ірина Грабовська

Сучасна українська письменниця і блогерка. Народилася на Донеччині, в м.Сніжне, а нині мешкає в Києві. Працює в IT. Є співавторкою документальної хроніки «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» під псевдонімом Анастасія Воронова, авторкою стимпанк-дилогії «Леобург», фентезійної трилогії «Замок із кришталю» і фантастичних оповідань. Співзасновниця YouTube-проєкту «Фантастичні Talk(s)».

Найновіші видання:
«Земля Крилатих», Vivat, 2023.
«Зірки й кістки», Vivat, 2022.
«Леобург», КМ-Букс, 2021.

Пише у фантастичних жанрах (темне фентезі, горор тощо). Трилогія «Літопис Сірого Ордену» стала бестселером і принесла авторові The Chrysalis Award від Європейського товариства наукової фантастики за найкращий дебют, а у 2023 була висунута на номінацію Best Written Work of Fiction.

Найновіші видання:
Трилогія «Litopys Siroho Ordenu» («Аркан вовків», 2019; «Тенета війни», 2020; «Пісня дібров», 2022), видавництво «Дім химер».

Письменниця, літературна критикиня, заводійка книгоподій у «BaraBooka. Простір української дитячої книги». 2019 року дебютувала як письменниця з книжкою-картинкою «Сни для канапи». Того ж року перемогла в літературному конкурсі «Напишіть про мене книжку». 2020 року світ побачила підліткова книжка «Загублені в таборі». У 2022 році вийшла книжка для дітей про історію української залізниці «Історія на 14-й колії» («Мала академія»).

Найновіші видання:
«Історія на 14-й колії», видавництво «Мала академія».

Письменниця зі Львова. Авторка міського фентезі «Варта у Грі», «Артефакти Праги» та «Кров Будапешта», історичного «Керамічні серця», міфологічних «Гессі», «Академія Аматерасу» і «Всі мої Ключі і Ґайя».
Її книги й оповідання перекладені чеською, польською і англійською.
Номінантка премії Європейської спільноти наукової фантастики Chrysalis 2023. Володарка ІІ премії «Коронації Слова 2017», відзнак BaraBooka «Дебют року 2018» та «Серія року 2021» та ін.
Літературна резидентка Ґданська і Праги.

Найновіші видання:
«Всі мої Ключі і Ґайя», Віват, 2022.
«Варта у Грі. Кров Будапешта», АССА, 2021.

Редакторка видавничих проєктів у видавництві «Темпора», викладачка на літературних курсах освітніх платформ Litosvita, Nobilitet, Prometheus, Культурний проєкт. Кураторка Річного курсу письменницької майстерності від Litosvita. Літературна оглядачка «Українського тижня», «Лектюри», «Читомо», «Лівого берега», «Ділової Столиці». Експертка Шевченківської премії. Авторка есеїв та колонок, що увійшли в польські, німецькі, естонські, шведські, чеські антології, а також закордонні медіа.

Перекладачка і літературознавиця. 2017 року захистила PhD у Гарвардському університеті. Її переклад «За лаштунками в музеї» Кейт Аткінсон здобув перемогу в номінації «Сучасна іноземна література в українському перекладі» на Book Forum Best Book Award 2018 року.

Найновіші видання:
«Елізабет Фінч» Джуліана Барнза (Темпора, 2022).
«Чоловік у червоному халаті» Джуліана Барнза (Темпора, 2022).
«Моє життя» Голди Меїр (Наш Формат, 2021).

Сім прозових книжок, одна дитяча, дві поетичних. 15 років працювала журналісткою та редакторкою на телебаченні, радіо, друкованих та електронних виданнях.

Найновіші видання:
«Мінлива хмарність з проясненнями», 2023, Віхола.

Народилась у 1986 р. в родині військових. Виросла в м. Старокостянтинів на Хмельниччині. Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» у 2010 році. За освітою — українська філологиня, літературознавиця. Мешкає то у Львові, то в Києві.

Найновіші видання:
«За Перекопом є земля», Лабораторія, 2023.

Разом із мамою на початку повномасштабної війни виїхав з Луганщини. Зараз проживає в Київській області. Багато малює, це допомагає йому відволікатися від війни. Якось він сказав фразу «Ми мало пожили, хочеться ще пожити», коли говорив із мамою про війну. Ця цитата увійшла в книгу «Війна голосами дітей», яку фонд «Голоси дітей» видав на річницю великої війни.

Освіта вища — Львівська академія друкарства; професійна діяльність — з 2000 року. Засновниця Благодійного Фонду імені Івана та Юрія Лип (1999) — розповсюдження та популяризація української книжки на Півдні України; у 2000 р. у м. Одесі відкрила перший відділ української книги; у 2003 р. відкрила книгарню-офіс; у 2005 р. відкрила книгарню-клуб; у 2010 р. відкрила Книгарню-кав’ярню; учасниця і співорганізаторка книжкових виставок, форумів; член кількох експертних рад.