Катерина Яковленко — українська письменниця, дослідниця візуальної культури та кураторка, яка досліджує вплив війни на мистецтво та пам’ять.
Працювала програмною менеджеркою та кураторкою проєкту “Донбаські студії” Фонду Ізоляція (2014-2015), дослідницею та кураторкою публічних програм у PinchukArtCentre (2016-2021). Упорядниця книги “Чому в українському мистецтві є великі художниці” (2019), співредакторка спеціального випуску “Euphoria and Fatigue: Ukrainian Art and Society after 2014” журналу Obieg про українське мистецтво (2019), авторка лібрето “Ті, що бачили смерть” (2025) та книги “Донбас як метафора” (2026).
Серед кураторський проєктів: “Всі бояться пекаря, а я дякую” (Ірпінь, 2022), “Мені наснились звірі” (галерея Лабіринт, Люблін, 2022-2023, спільно з Галиною Глебою), “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” (Jam Factory, 2023-2024, спільно з Наталею Маценко та Борисом Філоненко) та ін.
Є співкураторкою української частини проєкту Secondary Archive.
Нині головна редакторка сайту Суспільне Культура.
Катерина Яковленко
UKRAINE
головна редаткорка сайту Суспільне Культура
Перелік найновіших книжок:
"Напереродні війни, що триває, або Ті, що бачили смерть" (ilostmylibrary, 2025); "Донбас як метафора" (ist publishing, 2026)