Після Оксамитової революції був співзасновником і редактором політично-культурного оглядового видання Proglas. Здобув стипендію ČLF, був речником Міністерства культури Чеської Республіки та головним редактором видавництва Lidová demokracie — Petrov. Протягом періоду з осені 1992 року до осені 2005 року був власником видавництва Petrov.
Мартін Райнер публікував поетичні збірки Relata refero (1991), Poslední rok («Останній рік», 1995), Decimy («Децими», 1997), Tání chůze («Танення ходу», 1998), Staré a jiné časy («Старі та інші часи», 2002) and Pohled z kavárny v Bath («Погляд з кав’ярні в Бат», 2007), новелу Lázně («Купальні», 1998), вибрані фейлетони Plachý milionář přichází («Приходить сором’язливий мільйонер», 2008), а також роман Lucka, Maceška a já (2009). Остання робота, збірка поезії з 2006-2010 років, називається Hubená stehna Twiggy («Худі стегна Твіґґі», 2010). З Павелом Струтом і Міхалом Вівегхом видав книжку для дітей і дорослих Tři tatínci a maminka («Троє татів і матуся», 2010). Його роботи увійшли до кількох антологій чеської поезії. У 2005 році у Backwoods Broadsides Chaplet Series (Еллсворс, США) під назвою Where is the urn? («Де урна?») опубліковано вибірку його поезії зі збірки «Старі та інші часи». Art Bureau (Сан-Франциско, США) випустило вибрані вірші Рейнера з «Погляду в кав’ярні в Бат» під назвою No Through Road («Наскрізної дороги немає», 2007). Його поезія публікувалася англійською, німецькою, французькою, польською, угорською і хорватською.