Польський журналіст і дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні (з 2016). Свій шлях до літератури розпочав у 1970-х роках як репортер «Краківської газети». Очолював осередок «Солідарності» в газеті. Під час воєнного стану його декілька разів заарештовували і йому було заборонено працювати журналістом. Після 1989 року як репортер писав про революційні події в Румунії.
Від початку війни на Балканах (1992–1995) працював там репортером. Свої репортажі з Косово, Боснії, Македонії, Хорватії, Словенії та Сербії надсилав до багатьох польських, американських, шведських, британських газет і журналів. Збірки репортажів «Epitafium dla Jugosławii» («Епітафія для Югославії», 1994) та «Węzeł bałkański» («Балканський вузол», 1999), у співавторстві зі Стефаном Вількановичем, увібрали в себе переживання репортера, який бачить й відчуває біль та страждання покалічених війною людей. Ще одна репортерська збірка «Moje odkrywanie Ameryki» («Моє відкривання Америки», 1997) друкувалась як авторська колонка у техаській газеті «Fort Worth Star-Telegram». Під час Помаранчевої революції (грудень 2004) працював у групі спостерігачів ЕNEMO на півдні України. З 2005 року — керівник Фундації польсько-української співпраці (PAUCI).
Книги українською: У вересні 2015 року у львівському видавництві «Літопис» вийшов український переклад роману Яна П’єкла «Запах ангела» (перекладачка Ярина Сенчишин). 2017 року в тому ж видавництві побачила світ двомовна книга поезії Яна П’єкла «Світ за поворотом. Колекція ненадісланих листівок» («Świat za zakrętem. Kolekcja pocztówek nie wysłanych»).