ВІЛЬНИЙ ПРИНТ ХАБ
Якщо книга — це завжди подорож, що відкриває двері в інші світи, дарує зустрічі з невідомим, то екслібрис — це ключ до цих дверей. Маленький знак, який береже таємницю власника книги і водночас розповідає історію митця, що його створив.
Ця виставка — запрошення до мандрівки крізь час і стилі, крізь особисті коди та загальнолюдські образи. У кожному екслібрисі можна віднайти себе — того, хто шукає і відкриває, хто зберігає і передає далі. Адже навіть найменший знак може відкрити великі двері.
Екслібрис — один із найстійкіших і водночас найменш помітних елементів книжкової культури. Його назва походить від латинського ex libris — «з книг», і первісно він виконував просту функцію: позначити власника. Набувши форми в Європі у другій половині XV століття, разом із поширенням друкарства, екслібрис від позначки власності еволюціонує до самостійного графічного жанру. Він набуває складності та перетворюється на своєрідний «портрет» — не зовнішній, а знаковий і стає невід’ємною частиною книжкової культури.
З кінця XIX століття екслібрис переживає нове піднесення, виходить за межі своєї прямої функції та перетворюється на об’єкт колекціонування, виставкової практики і художнього експерименту.
ХХ століття подарувало нам екслібрис, що реагує на соціальні зміни. У різних контекстах він відображає зміну уявлень про власність, індивідуальність та культурну приналежність.
Сьогодні екслібрис існує у подвійній ролі. З одного боку, він зберігає зв’язок із книгою як матеріальним об’єктом та продовжує виконувати функцію знака. З іншого погляду він остаточно утвердився, як автономний твір малої графіки. Часто він більше не вклеюється у книжку, але продовжує працювати з її ідеєю: пам’яттю, належністю, досвідом читання. У цій подвійності і полягає його актуальність. Екслібрис став формою, у якій поєднуються знак власності, візуальний код і уявлення людини про себе.
Проєкт реалізовано спільнотою Вільний Принт Хаб — простором, де друкована графіка існує як жива практика, що продовжує розвиватися і дарувати людям справжню, рукотворну красу.
У виставці представлені роботи Генадія Пугачевського, Аркадія Пугачевського, Константина Каліновича, Романа Романішина разом з іншими українськими графіками, які працюють із цією формою сьогодні.