Кураторські програми img

Літературна програма

31.05.21

Самодостатність і гнучкість літератури оприявилися торік, коли після оголошення кінця світу ми опинилися в лімбі: закінчувалася ера, однак не закінчувався сам світ, не для всіх.
Література найменше шукала нових форматів: читати й писати можна було наодинці з собою, а в цифру давно перейшли аудіо- та е-книжки; відеопоезію та колективну творчість у соцмережах засмакували уже давно. Локдаун не перешкодив літературі так, як перформативним мистецтвам, і завдав удару лише її інфраструктурі. Тож резонансні експерименти залишилися для музики та театру.

Поза тим, альтернативні формати або й скасування фестивалів, дискусійних програм і презентацій оголили той факт, що івент-орієнтована літературна культура в останні роки стала не менш важливою формою висловлювання, ніж друковане слово. Книжка перетворилася на лише один із можливих виборів — і звідси така увага до її естетики та фізичних характеристик, як-от приємність на дотик і специфічний запах фарби. А літературу можна ще й просто читати, декламувати, поєднувати з музикою та візуальним мистецтвом. Поети можуть висловлюватися на теми гендеру, кольору шкіри, домашнього насильства й політичної ситуації — і це спроможне спричинити масштабні суспільні дискусії.

Межі самого розуміння літератури виявилися значно ширшими, і світові тектонічні зміни закріпили це. Поряд із урізноманітненням форм вираження до канонічної літератури — поезії, прози, драми — додалися переклад, комікси, реп і перформанс.

Літературна програма Книжкового Арсеналу 2021 склеєна з уламків традиційних тем і паростків нових підходів до формування програми, у пошуках вибірки найважливішого — бо в умовах справжніх фізичних ризиків зголоднілий за атмосферою та спілкуванням читач, слухач і митець долучиться лише в тих моментах, які виглядатимуть по-справжньому цікавими. Це важливий видих перед початком чогось цілковито іншого, наш шанс для репетицій і спроб. Кілька років тому, на початку війни, ми кинулися шукати відповідей у книжках і хотіли слова, як хліба; багато хто пригадує той весняний залюднений Арсенал. Цього разу література відчуватиметься, як повітря — як знак, що світ не буде колишнім, але ми зможемо слухати, читати, танцювати, як колись.