Польський літературний перекладач, есеїст, історик ідей. З 1999 року — віце-президент, а з 2010 — президент польського ПЕН-центру (після Владислава Бартошевського). Магістр Інституту соціології Варшавського університету, доктор філософії Інституту польської літератури Варшавського університету.
Перекладацький дебют Адама Поморського відбувся в 1975 році. Він перекладає російську прозу та поезію (Достоєвського, Платонова, Ремізова, Замятіна, Ахматову, Буніна, Хлєбнікова, Мандельштама та інших), британську поезію (Еліота, Єйтса, англійських романтиків), німецьку поезію (частини І і ІІ «Фауста» Й.-Ф. Ґете, Ф. Шиллера, Гельдерліна, Новаліса, Гофмансталя, Рільке, Тракля, поетів першої половини ХХ століття). Також перекладає з білоруської, української (Антологія української модерної поезії, вірші Сергія Жадана) та литовської.