Перший з трьох синів Маріо Ріґоні-Стерна, вивчав електротехніку у Промислово-технічному інституті м. Віченца та астрономію в Університеті м. Падуя. Працював у астрономічній обсерваторії в м. Азіаго, займаючись обробкою даних, адмініструванням мереж і обчислювального центру. 2010 року вийшов на пенсію. З моменту заснування літературної премії пам’яті Маріо Ріґоні-Стерна і до 2016 р. був її президентом.
Свого часу, багато подорожував разом із батьком, супроводжуючи його на зустрічах з читачами, виступах перед школярами, конференціях, організованих закордонними інститутами італійської культури (у Стокгольмі, Варшаві, Загребі та ін.), а також у подорожах по пам’ятним для батька місцям (гірські масиви Валь-д’Аоста і Трентіно, табори для військовополонених у Польщі і Австрії). Разом з жінкою Адріаною, брав участь у підготовці до друку більшості книг Маріо Ріґоні-Стерна. У даний час Альберіко опікується збереженням і каталогізацією величезного архіву письменника, де зберігається його листування з читачами, видавцями та колегами по письменницькому цеху.
Альберіко Ріґоні-Стерн
Перший з трьох синів Маріо Ріґоні-Стерна, вивчав електротехніку у Промислово-технічному інституті м. Віченца та астрономію в Університеті м. Падуя. Працював у астрономічній обсерваторії в м. Азіаго, займаючись обробкою даних, адмініструванням мереж і обчислювального центру. 2010 року вийшов на пенсію. З моменту заснування літературної премії пам’яті Маріо Ріґоні-Стерна і до 2016 р. був її президентом.
Свого часу, багато подорожував разом із батьком, супроводжуючи його на зустрічах з читачами, виступах перед школярами, конференціях, організованих закордонними інститутами італійської культури (у Стокгольмі, Варшаві, Загребі та ін.), а також у подорожах по пам’ятним для батька місцям (гірські масиви Валь-д’Аоста і Трентіно, табори для військовополонених у Польщі і Австрії). Разом з жінкою Адріаною, брав участь у підготовці до друку більшості книг Маріо Ріґоні-Стерна. У даний час Альберіко опікується збереженням і каталогізацією величезного архіву письменника, де зберігається його листування з читачами, видавцями та колегами по письменницькому цеху.