Цю книгу можна назвати збіркою репортажів про українських жінок, які документують російські воєнні злочини. Ще вона є щоденником. Збіркою історій свідків, які пережили найстрашніші жахи російської агресії та окупації. Водночас ця книга є переконливим поясненням, чому російська війна проти України розпочалася задовго до 2014 року і чому світу так важливо пам’ятати про російський терор проти українців у 1930-х і 1960-х. На цій події зберуться героїні незавершеної книги вбитої Росією української письменниці Вікторії Амеліної: щоби ділитися любов’ю і пам’яттю, щоби свідчити і продовжувати боротьбу за справедливість.