ДМИТРО КУПРІЯН
Цей проєкт — візуальна рефлексія Дмитра на особистий досвід війни, втілена у трьох серіях робіт: «Осколки війни», «Рядно» та «Відвойована земля». Кожна з них розкриває окремий аспект пережитої фронтової реальності автора – від боротьби за кожен метр рідної землі до глибокого зв’язку між військовими та відбитками, які війна залишає у матеріальному світі.
«Осколки війни» сформовано із уламків військової зброї, зібраних митцем на Донеччині. Зовнішньо нагадуючи рештки астероїдів, ці фрагменти несуть у собі історії, анонімні та водночас такі особисті. Вони символізують не лише руйнівну силу війни, а й людські долі, що, як і ці осколки, були вирвані зі звичного життя й кинуті у вир війни.
«Рядно» є метафорою братерства, що народжується на війні. Тканина, що в мирному житті слугувала постільною білизною чи скатертиною, перетворюється на полі бою у матеріал для чищення зброї. Зібрані докупи клапті з різних матерій створюють артефакт єдності та слугують згадкою про тих, хто був поруч у найважчі моменти.
Серія об’єктів «Відвойована земля» містить землю, зібрану автором під час семи з дев’яти штурмів, у яких він брав участь. Вона укладена у скляні сфери, що містять схематичні малюнки бойових операцій. При незначному русі скульптури земля осідає, відкриваючи зображення ділянок, за які точилися бої.
«Чого вартує кожна частка землі, відвойованої нами у цій війні? Чого вартують перемоги? За кожну перемогу, за кожен метр якийсь боєць міг пролити кров, віддати здоров’я чи навіть своє життя», — розмірковує Дмитро.
БІОГРАФІЯ
Дмитро Купріян (нар. 1982 р., Київ) – фотограф і митець, який працює з темами війни, насильства та пам’яті. Починав як фотокореспондент, трохи згодом почав створювати мистецькі проєкти про порушення прав людини та наслідки насильства (проєкт «Катовані» про тортури в українській міліції).
Із 2014 року його фокус змістився на тему війни в Україні – він створив серії робіт «Осколки війни», «Банальність агресії» та «Коли закінчиться війна». З 2015 року він учасник бойових дій.
Після демобілізації художника цікавили теми особистої ідентичності та життєвого простору, що він зображав у мінімалістичний та елегантний спосіб (серія робіт «HOME/ДІМ», «HOMO/Людина», «Покуття»).
Після початку повтомасштабного вторгнення він служив у штурмовій роті та працював пресофіцером. В цей період Дмитро не полишав документування та дослідження реалій війни, що знайшло своє втілення у проєктах «Відвойована земля», «Мистецтво війни або Правила догляду за автоматом».
У своїй практиці поєднує фотографію, текстиль, скульптуру та документальні артефакти.